Булінг. Попередження насильства. Протидія торгівлі людьми

Про створення комісії з розгляду випадків булінгу у закладі освіти

Про створення безпечного освітнього середовища в навчальному закладі та протидію проявам насильства (булінгу, цькування)

😥 Булінг — це форма насильства, де постраждати може будь-хто.

Булінг буває:
– Фізичний — нанесення тілесних ушкоджень;
– Економічний — навмисне пошкодження особистих речей, вимагання грошей, крадіжки;
– Психологічний — образи, погрози, непристойні жарти, ігнорування, шантаж, наклеп чи маніпуляції;
– Сексуальний — жарти сексуального характеру, принизливі жести та образливі чутки, знімання у роздягальнях, сексуальні погрози;
– Кібербулінг — це переслідування за допомогою електронних пристроїв, в тому числі мобільних телефонів та інтернету.

👉 Які причини булінгу:
Все залежить від мети, яку кривдник переслідує. Здебільшого булер так самостверджується в колективі.

📱 Ще сьогодні подається багато негативної інформації по телевізору чи в інтернеті, агресивні комп’ютерні ігри теж можуть спонукати дитину до агресивної поведінки.

👨‍👩‍👦 Також причиною подібної поведінки може бути насильство в сім’ї. Коли батьки змушують дитину робити те, чого вона не хоче. Навіть якщо дитина стала тільки свідком такого насильства, все одно надалі вона «переносить» цей негатив на інших.

Що робити:
Говоріть з дитиною, щоб вона не боялася вам розповідати про погрози або домагання, якщо це станеться.
Повідомте в поліцію: якщо вашій дитині загрожують, використовуйте знімки з екрану та відео як доказ та заявіть про переслідування у відповідні органи.

Корисні посилання щодо допомоги та підтримки в ситуаціях
насильства, торгівлі людьми, складних життєвих обставин

  1. Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді: 0 800 500 225 або 116
    111 (безкоштовно зі стаціонарного та мобільного телефонів, анонімно),
    Messenger @childhotline.ukraine,
    Instagram @childhotline_ua,
    Telegram @CHL116111.
  2. Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства,
    торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0 800 500 335 або 116 123 з мобільних
    або стаціонарних телефонів цілодобово (безкоштовно, анонімно, конфіденційно).
  3. Поліція: 102.
  4. Центр надання безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103.
  5. Анонімний онлайн-щоденник «Тільки нікому не кажи» дає можливість
    написати листа тому, з ким складно поділитися своїми переживаннями в
    реальному житті про булінг у школі, нерозділене кохання чи непорозуміння з
    батьками (https://secrets.1plus1.ua/).
  6. Перша національна лінія довіри для попередження суїциду: 73 33.
  7. Екстрена психологічна допомога при Кризовому Центрі медикопсихологічної допомоги: (068) 770 37 70, (099) 632 18 18, (093) 609 30 03.
  8. «Лiнiя допомоги»: (067) 975 76 76, (066) 975 76 76, (093) 975 76 76.
  9. Лінія психологічної допомоги для учасників АТО та членів їх сімей: 0
    800 505 085.
  10. Служба медико-психологічної допомоги та профілактики гострих
    кризових станів: (044) 456 17 02, (044) 456 17 25.
  11. Національна урядова «гаряча лінія» для постраждалих від домашнього
    насильства – 15 47.
  12. «Гаряча лінія» Уповноваженого Президента України з прав дитини:
    (044) 255 76 75.
  13. Освітній омбудсмен України: (095) 143 87 26 (ez@eo.gov.ua,
    https://eo.gov.ua/).
  14. «Гаряча лінія» психологічної допомоги та протидії насильству
    (https://www.unicef.org/ukraine/stories/hot-lines).
  15. Національна «гаряча лінія» з питань наркозалежності та
    ЗПТ: 0 800 507 727.
  16. Анонімні консультації на сайтах teensLIVE (від фахівців клінік, дружніх
    до молоді), supportME (від фахівців).
  17. Уповноважений Президента України з прав дитини (044) 255 76 75.
  18. Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування
    мігрантів: 0-800-505-501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів), 527
    (безкоштовно з номерів мобільних операторів України пн. – пт. з 10:00 до 21:00,
    сб. з 10:00 до 18:00).
  19. Гаряча лінія Міністерства закордонних справ України для громадян
    України, які опинилися в надзвичайних ситуаціях за кордоном: (044) 238 16 57.
  20. Департамент боротьби зі злочинами, що пов’язані з торгівлею людьми
    Національної поліції України: (044) 374 37 85 (пн. – сб. з 09:00 до 18:00).
  21. Гаряча лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції: 0
    800 211 444.
  22. Гаряча лінія з профілактики суїцидів (https://lifelineukraine.com/).
  23. Гаряча лінія професійної підтримки «Стоп паніка» безкоштовний
    багатоканальний номер: 0800 50 18 92.
  24. Платформа «Мені здається» (https://nachasi.com/2021/02/05/platform-itseems-to-me/).
  25. Платформа «Розкажи мені» (https://tellme.com.ua/).
  26. Канал психологічної підтримки «ПОРУЧ» для підлітків та молоді
    (https://t.me/poruch_me).
  27. В рамках роботи платформи СпівДія та Співдія хаб функціонує напрям
    безкоштовної психологічної підтримки онлайн і офлайн
    (https://airtable.com/shrfgyZ1ko5UYxR9r).
  28. За підтримки Національної психологічної асоціації психологиволонтери створили центр психологічної підтримки «Як ти?» (безкоштовно, у
    будь-який час доби) (https://bit.ly/3QLUdwO).
  29. Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) відкрив гарячу лінію,
    за якою можна звернутися за підтримкою: 0-800-300-155 (дзвінки безкоштовні).

Якщо ви стали свідком насильства – домашнього або гендерно зумовленого. У вас виникає питання, як реагувати та що робити.
Звичайно, кожна людина сама обирає, як їй поводитись у тій чи іншій ситуації. Вона може зробити вигляд, що нічого не бачить і не чує. Може пройти повз, сподіваючись, що хтось інший допоможе.
Або може спробувати втрутитись та допомогти постраждалим!
  Декілька порад, як поводитись, що робити, а чого не робити, якщо ви – свідок прояву насильства
 
 
 
 

3 грудня для учнів 9-А та 9-В класів КЗ “Полтавська ЗОШ I-III ступенів №27” у рамках виховної години був проведений тренінг “StandUP. Запобігання домаганням у громадських місцях”. Актуальна та необхідна у на сьогоднішній тема, яка є проблемою №1, з якою часто стикаються жінки та дівчата у всьому світі. Адже часто ми бачимо як це відбувається, але намагаємось не звертати увагу. Ми відчуваємо бажання висловитися, але мовчимо з обережності. Ми всі хочемо щось зробити з цим, але не знаємо що робити і як діяти. Або ще гірше, у підсумку думаємо, що «нічого страшного не сталося». Під час онлайн зустрічі учням розповіли про методологію “5Д” від Hollaback! — це затверджена експертами добірка інструментів, яка допоможе безпечно втрутитися у ситуацію, якщо хтось став свідком домагань у громадських місцях. Щиро дякуємо фасилітатору тренінгу Юлії Труновій за цікаву, змістовну та таку необхідну зустріч під час якої діти зрозуміли, що потрібно робити, щоб протидіяти домаганням!

З метою привернення уваги та підвищення рівня обізнаності учасників освітнього процесу
щодо проблеми вчинення насильства у будь-яких його проявах, у школі з 25.11.21 по 10.12.21 проводиться щорічна акція “16 днів проти насильства”. Пропонуємо ознайомитись з планом проведення акції та переглянути відеоролик Нацсоцслужби “Ми – проти насильства”

План проведення акції “16 днів проти насильства”

Ми – проти насильства. Тематичний відеоролик створений Нацсоцслужбою.

Антибулінгова політика школи

Наказ “Про заходи щодо попередження проявів булінгу на 2020 -2021 н.р.”

Наказ “Про заходи щодо попередження проявів булінгу на 2019 -2020 н.р.”

Наказ “Про заходи щодо попередження проявів булінгу на 2018 -2019 н.р.”

Про булінг для дітей 

Про кібербулінг для дітей 

Булінг в освітньому середовищі

Попередження проявів булінгу серед дітей та учнівської молоді

Булінг. Поради батькам та їх дітям 

Порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу у закладі освіти

Що робити, якщо тебе булять?

Немає універсального та швидкого рішення, проте є п’ять кроків, які точно варто зробити, щоб впоратись із булінгом.

Якщо ти у ситуації булінгу:

1. У жодному разі не тримай це в секреті. Виріши, кому ти довіряєш і можеш про це розповісти: батькам чи іншим родичам, другу або подрузі, вчителю, психологу, тренеру або навіть друзям своїх батьків.

2. Не бійся просити про допомогу — вона тобі необхідна.

3. Припини звинувачувати себе чи виправдовувати дії інших. Ніхто не має права порушувати твої кордони, примушувати робити щось, принижувати чи ображати тебе. Така поведінка не прийнятна.

4. Якщо трапилась будь-яка небезпечна для тебе ситуація, звертайся за допомогою до адміністрації школи, вчителів, старших учнів, батьків.

5. Проконсультуйся зі шкільним психологом, або з людиною, якій ти довіряєш, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.





Алгоритм дій у випадках домашнього насильства
1. Якщо починається сварка, яка може закінчитися фізичним насильством, намагайтеся уникнути контакту і перейдіть у інше приміщення, яке можна легко покинути. Тримайтеся ближче до виходу. Уникайте суперечки у приміщенні, де є гострі предмети.
2. Знайдіть місце, куди можете піти у разі небезпеки. Це місце повинне бути безпечним, щоб кривдник вас не знайшов.
3. Домовтесь зі своїми сусідами, щоб вони викликали поліцію у випадку, коли почують крик з вашого помешкання.
4. Зробіть дублікат ключів та сховайте їх у надійному місці, щоб у разі небезпеки ви могли швидко вийти з приміщення та дістатися до безпечного місця.
5. Заховайте у безпечному місці необхідну суму грошей, список з необхідними номерами телефонів, документи та важливі речі.
6. Заздалегідь дізнайтеся телефони місцевих служб, які можуть надати необхідну допомогу.
7. Не мовчіть! Розкажіть про свою проблему людям, яким довіряєте, і обов’язково зверніться за допомогою до спеціалістів.

 
Джерело: Міністерство соціальної політики України


 

 
Міністерство соціальної політики України, як національний координатор у сфері протидії торгівлі людьми звертає увагу, що ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ — ЦЕ СУЧАСНЕ РАБСТВО!
Свобода людини є однією з головних цінностей сучасного цивілізованого суспільства, а забезпечення недоторканності свободи особи – однією з головних функцій держави.
Якщо:
– Вас силою примушували працювати;
– Вам не виплатили обіцяної заробітної плати;
– у Вас відібрали паспорт чи інші документи;
– Вас насильно утримували, контролювали;
– Вам погрожували, шантажували;
– Вас змушували до жебрацтва;
– Вас втягнули у проституцію, порнобізнес;
– Ви стикнулись з обманом, насильством
 
ВИ СТАЛИ ЖЕРТВОЮ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ.
– В такому випадку необхідно звернутися за місцем перебування до місцевої держадміністрації та правоохоронних органів або зателефонувати на цілодобову „гарячу лінію” за телефонним номером 15-47.
Національна соціальна сервісна служба України опікується питанням запобігання та протидії торгівлі людьми: приймає рішення про встановлення / відмову у встановленні, продовження / відмову у продовженні, позбавлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми; проводить аналіз діяльності суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми; координує та контролює діяльність закладів, що надають допомогу особам, які постраждали від торгівлі людьми, в тому числі направляє до закладу осіб, які постраждали від торгівлі людьми за кордоном та повертаються в Україну, в разі необхідності надання їм тимчасового притулку; проводить заходи, спрямовані на усунення передумов торгівлі людьми.

Під час воєнного стану в Україні щодня збільшується кількість українців, які перетинають кордон. За даними агенції ООН, понад 6 мільйонів українців є внутрішньо переміщеними особами, ще понад 3,2 мільйона виїхали за межі країни. Під час перетину кордону треба пам’ятати, що кожен може стати жертвою торгівлі людьми.

Безпека документів

Зі слів Оксани Єльчієвої, найбільш вразливими категоріями є жінки, жінки з дітьми, люди з інвалідністю, люди, які потребують постійного стороннього догляду. Під час пригніченого емоційного стану вони можуть потрапити в таку ситуацію, що не зможуть себе захистити.

“Є відповідні правила безпеки, яких необхідно дотримуватися, щоб захистити себе, свою родину, своїх дітей. В першу чергу, це безпека документів, одне з базових правил безпеки. В будь-якому випадку ви не повинні віддавати свій паспорт, документи, що посвідчують особистість дитини, інші ваші документи будь-кому”, — говорить Оксана Єльчієва.

Фахівчиня розповідає, пред’являти документи ви можете тільки офіційним особам під час перетину кордону або під час реєстрації у відповідній країні.

“Обов’язково перед виїздом за кордон сфотографуйте свої документи, зробіть копії, візьміть їх із собою, а також залиште копії близьким, рідним, друзям, які залишаються на території України. Також пам’ятайте про те, якщо ви загубили свій паспорт або відібрала третя особа, це не позбавляє вас права звернутися до офіційного посольства України на території тієї країни, де ви зараз перебуваєте, ви маєте право на захист цих офіційних представництв”, — каже Оксана Єльчієва.

Безпека вашого пересування

Коли приїжджаєте у відповідну країну, ви маєте зареєструватися, як внутрішньо переміщена особа, або на тимчасове проживання, що дає можливість офіційним органам країни знати про ваше перебування.

“Одним з правил безпеки є безпека вашого пересування. У будь-якому випадку не сідайте в автомобіль до незнайомих людей. Сфотографуйте номери транспортного засобу і передайте його рідним, друзям, щоб в разі небезпеки можна було вас знайти й допомогти”, — розповідає фахівчиня.

Оксана Єльчієва радить, перед перетином кордону дізнатися номери телефонів гарячих ліній громадських організацій, що надають допомогу особам, які постраждали від торгівлі людьми, насильства.

Безпека спілкування

Ніколи не віддавайте свій мобільний телефон або інші засоби зв’язку незнайомим людям.

“Домовтеся зі своїми близькими, друзями про кодове слово, яке в разі небезпеки можете сказати й вони зрозуміють, що ви потребуєте допомоги. Щодня інформуйте близьких про місце вашого перебування. Скиньте геолокацію людям, яким довіряєте, щоб чітко розуміти, де ви перебуваєте щодня і в конкретний момент”, — говорить Оксана Єльчієва.

Завантажте словник, довідник мови, якою користуються в тій країні, куди ви приїхали, щоб розуміти іноземців, які до вас звертаються і в разі потреби звертатися до служб екстреної допомоги.

Безпека фінансів

Оксана Єльчієва радить не дозволяти іншим оплачувати ті послуги, що вам надаються, а робити це самостійно.

“Оформлюйте фінансові документи самостійно, сплачуйте відповідні послуги самостійно, щоб не було можливості втягнути вас в боргову залежність”, — додає фахівчиня.

Безпека працевлаштування

Ви маєте підписати трудовий договір або контракт, якщо влаштовуєтеся на роботу.

“Ви маєте розуміти кожен пункт цього контракту, кожне його слово. У разі, якщо ви не розумієте його, маєте обов’язково перепитати свого роботодавця, звернутися по допомогу до перекладача за такої можливості. Якщо такої можливості немає, скористайтеся онлайн перекладачем у мобільному застосунку. Також зверніться до посольства України, зареєструйте місце свого проживання, місцеперебування. І, звичайно, заздалегідь дізнайтеся про законодавство тієї країни”, — каже Оксана Єльчієва.

Сигнали, що свідчать про вашу небезпеку

  1. У вас відібрали паспорт, офіційні документи або документи вашої дитини.
  2. Відібрали мобільний телефон, засоби зв’язку і ви не можете зв’язатися зі своїми рідними, друзями, знайомими.
  3. Вам відмовляють у наданні екстреної медичної допомоги або вашій дитині, обмежують сон, відпочинок, харчування.
  4. Якщо вас примушують працювати у закритих приміщеннях і не дозволяють вільно пересуватися, виїжджати за межі населеного пункту, де проживаєте.
  5. Якщо запропонували високу заробітну плату і договір складено незрозумілою вам мовою, ви не розумієте пункти трудового договору, який підписуєте.
  6. Якщо вас примушують виконувати роботу, надавати послуги, зокрема, сексуальні, без вашої згоди, із застосуванням фізичного насильства, психологічного тиску або маніпуляцій.
  7. Якщо вам пропонують фінансову допомогу чи втягують вас у борги.

Куди звертатися

  1. Звернутися до офіційного посольства України на території відповідної країни. Якщо немає такої можливості, то звернутися до неурядових організацій, що допомагають постраждалим від торгівлі людьми.
  2. Звернутися за телефоном національних гарячих ліній, які працюють за межами України. Номер національної Гарячої лінії з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей: 1547.
  3. Звернутися за номером екстреної допомоги в ЄС: 112.
  4. Звернутися на Національну гарячу лінію з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів – 527 чи на сайт організації, зателефонувати можуть ваші рідні за номером 0800 505501.
  5. Подивитися контакти неурядових організацій, що працюють на території тієї країни, де ви перебуваєте. Джерело Міністерство соціальної політики України.